Aveugle
Longtemps, j'ai été privée de vous, mes larmes, Qui symbolisez sensibilité et vie. C'est pourtant la mort, qu'en moi vous avez créée, Dans mon âme redevenue si sombre et si froide. Je regrette ce doux temps passé, où mon cœur Enchaîné d'indifférence à la glace, Et ne battait pas, et ne vous connaissait pas. Votre présence obsédante empêche l'oubli De la douleur brûlante d'un amour bafoué. Mémé
2023-03-04 23:25:48
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Perdix
Vraiment très beau !!
Відповісти
2023-03-06 11:27:11
1
Mémé Paradoxx
@Perdix Merci :)
Відповісти
2023-03-06 12:33:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2019