Aveugle
Longtemps, j'ai été privée de vous, mes larmes, Qui symbolisez sensibilité et vie. C'est pourtant la mort, qu'en moi vous avez créée, Dans mon âme redevenue si sombre et si froide. Je regrette ce doux temps passé, où mon cœur Enchaîné d'indifférence à la glace, Et ne battait pas, et ne vous connaissait pas. Votre présence obsédante empêche l'oubli De la douleur brûlante d'un amour bafoué. Mémé
2023-03-04 23:25:48
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Perdix
Vraiment très beau !!
Відповісти
2023-03-06 11:27:11
1
Mémé Paradoxx
@Perdix Merci :)
Відповісти
2023-03-06 12:33:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2385
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13303