Chaînes de rêve
Je vis dans un rêve, la réalité molle, Toutes ces images difformes m'obsèdent, Leurs courbes hésitantes m'ensorcellent, Contre leurs couleurs, mon esprit est sans aide. * Cette double vie, de mes désirs a bâti, Un monde, des faits, ma propre réalité. Mes rêves, je ne veux m'en défaire à aucun prix. Prisonnière, je ne veux être délivrée. * De plus en plus, je m'endors, mes yeux se ferment, Dans les bras de Morphée, entière je me jette, Dans ses bras si apaisants, je ne ressens rien, Les larmes, le deuil, ici n'ont plus leur place. * Je vis ma vie les deux yeux fermés, chaque nuit Un nouvel univers m'ouvre ses portes dorées, Alors j'y cours, je m'y absorbe, j'y fuis, Et dans ces mondes volés, ces cages dorées, * Mon esprit aveuglement S'emprisonne De chaînes de rêve, Si légères à porter. Mémé
2020-10-13 21:12:31
31
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Mémé Paradoxx
@Luna Gerta Alors ça pourrait marcher, mais c'est un rejet, le COD se trouve au vers suivant. Même si ça change un peu la signification, mettre "que" pourrait fpnctionner également... 😁 Merci, c'est un monde dont les mystères restent indéchiffrables, ce qui me fascine 🤩
Відповісти
2020-11-16 20:31:05
1
Luna Gerta
@ Mémé Paradoxx Oki, alors je me tais !!! 😁 Ça me rappelle un poème que j'avais écris, je vais essayer de le retrouver :3
Відповісти
2020-11-16 20:32:36
1
Mémé Paradoxx
@Luna Gerta ah oui ? Je veux bien le lire... 😁
Відповісти
2020-11-16 20:33:28
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2227