Людина
Я просто людина, я дихаю куцо й невпевнено – Легені ж мені забиває від вітру і дум Я просто людина, шукаю якогось берега Я падаю, повзаю, плачу, підводжусь і йду. Пристати б мені кудись, до якоїсь пристані Де б’ється об скелі моря завбачлива тінь І знати, що можу ось тут сповідатися відстані Між вічністю серць і хиткими кордонами тіл. Прибитись мені б, приліпитись, пристати, прибути Знайтися б нарешті, осісти, і бачить, і чуть. Я просто людина, я звично гублюся на пристанях. Послухай же сповідь чи просто поруч побудь. 07.09.2024
2024-09-07 18:57:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4063
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1738