Людина
Я просто людина, я дихаю куцо й невпевнено – Легені ж мені забиває від вітру і дум Я просто людина, шукаю якогось берега Я падаю, повзаю, плачу, підводжусь і йду. Пристати б мені кудись, до якоїсь пристані Де б’ється об скелі моря завбачлива тінь І знати, що можу ось тут сповідатися відстані Між вічністю серць і хиткими кордонами тіл. Прибитись мені б, приліпитись, пристати, прибути Знайтися б нарешті, осісти, і бачить, і чуть. Я просто людина, я звично гублюся на пристанях. Послухай же сповідь чи просто поруч побудь. 07.09.2024
2024-09-07 18:57:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8352
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1302