Людина
Владислава Тріус
Я просто людина, я дихаю куцо й невпевнено – Легені ж мені забиває від вітру і дум Я просто людина, шукаю якогось берега Я падаю, повзаю, плачу, підводжусь і йду. Пристати б мені кудись, до якоїсь пристані Де б’ється об скелі моря завбачлива тінь І знати, що можу ось тут сповідатися відстані Між вічністю серць і хиткими кордонами тіл. Прибитись мені б, приліпитись, пристати, прибути Знайтися б нарешті, осісти, і бачить, і чуть. Я просто людина, я звично гублюся на пристанях. Послухай же сповідь чи просто поруч побудь. 07.09.2024
2024-09-07 18:57:07
0
0
Інші вірші поета
Привіт Вона йшла і губилась, падала і вставала... Забуття Ніч і вереда
Інші поети
Ally San
@allysan1210
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2570
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1413