У передвір'ї сну
У передвір'ї сну Серед сніжних доріг і вітрів Серед запаху тютюну І чиїхось солодких мрій Є мапи, маршрути й коти, І антракти, і яви буденні І стираються гострі кути І будуються сквери Між людьми люди зводять мости Між людьми люди палять фортеці Один одному пишуть листи І гублять їх десь у Греції. Між людьми люди роблять сльози Від журби чи від щастя - як буде Між людьми люди садять мімози І зривають їх людям люди В тихім гаморі людства й любови, Не прошу ні фортець, ні погрудь,- Ось тут, на краєчку моря, Поруч з серцем побудь.
2022-10-09 15:51:11
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4096
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9566