Дякую, що ти живеш в мені
Я не забуду той день, коли зустрілись очі, Коли вважав я, що назавжди, А вийшло так, що ти як більшість: Сьогодні з тим, а завтра з тою. Як можна не любити до нестями? – Я люблю. Я завжди намагаюся віддати і не просити... Насправді, я ніколи не прошу... Я сором'язливий. І, так , я тільки вчуся віддавати. Душа так хоче. Я пам'ятатиму той день назавжди, Я пам'ятатиму емоції дурні і не оцінені. Бо з кожним днем я ставав сильнішим. І я навчився, майже, відпускати Тіні... Я відпустив. Сьогодні перед дзеркалом людина, яка саджає квіти на своєму тілі, Яка знаходить в інших добрий ґрунт... Я садівник сьогодні, завтра я мисливець душ: Цікавих, різних і квітучих див. ***** Я не забуду, я пам'ятаю все... Місцями ідіот живе в мені, Але без цього зовсім нікуди. Я не забуду... Дякую, що ти живеш в мені.
2020-08-07 21:12:41
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно
Відповісти
2023-06-18 06:08:13
1
Ruslan Korzh
🖤🫂💜
Відповісти
2023-06-18 06:08:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13368
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476