Дякую, що ти живеш в мені
Я не забуду той день, коли зустрілись очі, Коли вважав я, що назавжди, А вийшло так, що ти як більшість: Сьогодні з тим, а завтра з тою. Як можна не любити до нестями? – Я люблю. Я завжди намагаюся віддати і не просити... Насправді, я ніколи не прошу... Я сором'язливий. І, так , я тільки вчуся віддавати. Душа так хоче. Я пам'ятатиму той день назавжди, Я пам'ятатиму емоції дурні і не оцінені. Бо з кожним днем я ставав сильнішим. І я навчився, майже, відпускати Тіні... Я відпустив. Сьогодні перед дзеркалом людина, яка саджає квіти на своєму тілі, Яка знаходить в інших добрий ґрунт... Я садівник сьогодні, завтра я мисливець душ: Цікавих, різних і квітучих див. ***** Я не забуду, я пам'ятаю все... Місцями ідіот живе в мені, Але без цього зовсім нікуди. Я не забуду... Дякую, що ти живеш в мені.
2020-08-07 21:12:41
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно
Відповісти
2023-06-18 06:08:13
1
Ruslan Korzh
🖤🫂💜
Відповісти
2023-06-18 06:08:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2127
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12929