Нарешті ваша

Олег Шаула

Примарна Шагразада не дає забути. Ми повертаємось із аду, бо ніде не будемо закутими. Руда палаюча наснага досягне спокути Для ворога і хто наважився ним бути. А я наважився вже кимось стати – Така національна забаганка. Навіщо знову заганяти себе в ґрати, Коли вже котрий раз ми на світанку: Морські жовтий, синій і наш брунатний. Мальовничо, але не абстрактно, Все стане як на тій світлині, так чи інакше. Я тут, я з вами, моя солов'їна нарешті ваша.

2022-09-30 10:47:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Veil

Мені ритм подобається, він такий як пульс, є щось могутнє в ньому. А з останнім рядком розумієш, що вірш вогонь 🔥 Щодо помилок, не берусь судити, бо в мене така сама проблема

Відповісти

2022-09-30 16:16:19

Олег Шаула

@Veil дякую ❤️

Відповісти

2022-09-30 16:24:49

Олег Шаула

все тепер треба буде відповідати заданій планці ахахаха

Відповісти

2022-09-30 16:34:38

Подобається

Інші вірші поета

Пустельник 4. Імператор 0. Перегорнутий Блазень Листопад

Інші поети

N M

@_winter

Palak Verma

@PalakVerma

Vorozhka

@Vorozhka

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2520

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10184