Нарешті ваша
Примарна Шагразада не дає забути. Ми повертаємось із аду, бо ніде не будемо закутими. Руда палаюча наснага досягне спокути Для ворога і хто наважився ним бути. А я наважився вже кимось стати – Така національна забаганка. Навіщо знову заганяти себе в ґрати, Коли вже котрий раз ми на світанку: Морські жовтий, синій і наш брунатний. Мальовничо, але не абстрактно, Все стане як на тій світлині, так чи інакше. Я тут, я з вами, моя солов'їна нарешті ваша.
2022-09-30 10:47:35
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Олег Шаула
@Veil дякую ❤️
Відповісти
2022-09-30 16:24:49
1
Олег Шаула
все тепер треба буде відповідати заданій планці ахахаха
Відповісти
2022-09-30 16:34:38
Подобається
МОРГАН РЕЙ
Прочитав вірш. Скажу чесно, я в захопленні! Наша незалежна 💙💛
Відповісти
2022-10-01 19:56:19
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8232
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12351