Мроя
Łahodnaja
Засынай на маім плячы Утыкніся мне ў шыю носам. Мы з табой у сусьвеце адны. Я з табой, ты са мной. І наш розум. А што сьніцца табе, маё шчасьце? Ці бываю я ў марах тваіх? Ці мінулі кашмарныя пасткі, Ці застаўся ты жывы ў іх? Не прадбачныя мне твае мроі. Спадзяюся, хоць дзесьці ёсьць мы: Дзьве шчасьлівыя птушкі, што ў гаі Засьпявалі баладу ўдваіх. Падарожжа па марах бясконцае Забірае з сабою тугу. Як марозіва талае, з росквітам Адкрывае пачуцьцяў дугу. І мне хочацца таці ў абдымках Ад цяпла, як пад сонцам таў лёд. Твой эфэкт на душэўныя раны — Бы ў фізычныя раны ліць ёд.
2023-08-13 10:24:30
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Дуже кайфовий стиль в тебе 🌝
Відповісти
2023-08-13 10:25:35
1
Łahodnaja
@Олег Шаула мабуць
Відповісти
2023-08-13 10:25:44
1
Інші вірші поета
Менск Забаронены народ Ня дома. Прага
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3626
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2570