Кастрычнік
Łahodnaja
Ведаеш як мне цяпло? Твой выгляд, ён.. нібы кастрышча. Такі цёплы, утульны... Быццам бы зноў запалілася ў сэрцы агнішча. Уяві як зьлятае пажоўклае лісьце з галін і кладзецца на плечы. Ад праменяў на шчокі твае ляглі плямы. Зьзяе шчасьцем на сонцы аблічча. Ведаеш? Гэта ў маланку, заматацца з валосьсем у коўдру. Выпіць гарбаты, узяць твор Купалы... Паставіць шарлотку ў духоўку. Усё гэта раніцай. Сёньня нядзеля. Нікуды ня трэба. А пасьля дажджу вясёлка зьявілася ў шырыню неба. Ты — шчыры кастрычнік. Я праўду кажу.
2022-09-27 20:31:40
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Йошікава Шиджеру
Тий самий українець в коментарях, який пише, що все зрозумів (ну й сам вірш кульовий):
Відповісти
2022-10-05 10:10:01
1
Łahodnaja
@Йошікава Шиджеру ❤️база❤️
Відповісти
2022-10-05 10:11:22
1
Інші вірші поета
Месца лагоднага болю Шлях да зораў Роспач Фінальная партыя
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11524
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4380