Кастрычнік
Łahodnaja
Ведаеш як мне цяпло? Твой выгляд, ён.. нібы кастрышча. Такі цёплы, утульны... Быццам бы зноў запалілася ў сэрцы агнішча. Уяві як зьлятае пажоўклае лісьце з галін і кладзецца на плечы. Ад праменяў на шчокі твае ляглі плямы. Зьзяе шчасьцем на сонцы аблічча. Ведаеш? Гэта ў маланку, заматацца з валосьсем у коўдру. Выпіць гарбаты, узяць твор Купалы... Паставіць шарлотку ў духоўку. Усё гэта раніцай. Сёньня нядзеля. Нікуды ня трэба. А пасьля дажджу вясёлка зьявілася ў шырыню неба. Ты — шчыры кастрычнік. Я праўду кажу.
2022-09-27 20:31:40
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Йошікава Шиджеру
Тий самий українець в коментарях, який пише, що все зрозумів (ну й сам вірш кульовий):
Відповісти
2022-10-05 10:10:01
1
Łahodnaja
@Йошікава Шиджеру ❤️база❤️
Відповісти
2022-10-05 10:11:22
1
Інші вірші поета
Ня будзе Месца лагоднага болю Пахне чабор Забаронены народ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5958
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5126