1. Я - Герой
Пишучи ці рядки, я не впевнений, що ви зрозумієте мене правильно. Я – герой, якого ненавидить як світло так і темрява, якого бояться і яким захоплюються, той, на кого дивляться зверху вниз, не розуміючи своєї нікчемності періді мною. Не запитуйте мене чому - Я вам сам розповім...
Моя історія почалась давно, ще коли я був юним, зеленим і нічого про себе не знав. Не знав я і нічого про цей світ – ні його географії, ні менталітету народів, які тут проживають, ні навіть свого імені... "Як так?" – запитаєте ви. Не знаю, я просто прокинувся на холодні підлозі красивого залу і побачив навколо красиво вдягнутих людей. Вони мені здались такими звичними і незвичними водночас, наче потрапив у багато разів перечитану в дитинстві казну не ввісні, а наяву. На високому кам'яному троні сидів сивий чоловік в червоній мантії, із золотою короною на голові, густими бровами і бородою, і очима, які не здались старості і залишилися небесно блакитними. Навколо себе я помітив інших таких же оголених людей, як і я: міцного чоловіка з могутнім, як у ведмедя тілом; красиву і невисоку струнку жінку; худого, але високого старця; по-дитячому наївно усміхаючогося лисого дорослого чоловіка... і людей, людей, людей в вишуканих костюмах, сукнях найрізноманітніших кольорів, солдат в золотих обладунках, які грайливо відблискували "сонячними зайчиками" на теплому сонці, проміння якого вільно проходили через широкі вікна із золотими, як житні поля плащами. Тоді я почув слова:
– Чому їх п'ятеро? – Запитав король.
– Не знаю, ваша світлосте. Це вперше коли Поклик Долі привів нам п'ять героїв, – чоловік, лице якого я не запам'ятав, схилився перед троном.
– Ну що ж, побачимо, хто з них лишній, а тоді вирішимо, що з ним робити, – старець на троні махнув рукою і перед нами поклали: рукавиці, шолом, книгу і ланцюг.– Торкніться цих предметів і візьміть те, що вам наймиліше.
Каштанововолосий велетень взяв шолом, жінка – рукавиці, старець– книгу, а лисий чоловік-усмішка – ланцюг.
– Що ж, ви - герої. Врятуєте наш світ і отримаєте відповідну винагороду за це. На наш світ нападають князі ночі з своїми демонами, нищать міста і стирають з лиця землі народи. Зараз прийшов час чергового нападу темряви. Аби врятувати тисячі життів ми викликали вас – Героїв Чотирьох Вітрів.
Чому назвали саме Героями Чотирьох Вітрів? Північний вітер суворий і сильний -символ класу воїнів, могутніх і безстрашних; південний вітер несе з собою тепло, свіжість і наснагу - вітер мисливців; західний вітер уособлює силу морів, їх вічну вірність землі, солону ніжність і бурління життя в їх глибинах – вітри цілителів; а східний вітер, гарячий і сухий, несе з собою мудрість, яку пізнають маги далеко-далеко в пустелях.
Моя історія почалась давно, ще коли я був юним, зеленим і нічого про себе не знав. Не знав я і нічого про цей світ – ні його географії, ні менталітету народів, які тут проживають, ні навіть свого імені... "Як так?" – запитаєте ви. Не знаю, я просто прокинувся на холодні підлозі красивого залу і побачив навколо красиво вдягнутих людей. Вони мені здались такими звичними і незвичними водночас, наче потрапив у багато разів перечитану в дитинстві казну не ввісні, а наяву. На високому кам'яному троні сидів сивий чоловік в червоній мантії, із золотою короною на голові, густими бровами і бородою, і очима, які не здались старості і залишилися небесно блакитними. Навколо себе я помітив інших таких же оголених людей, як і я: міцного чоловіка з могутнім, як у ведмедя тілом; красиву і невисоку струнку жінку; худого, але високого старця; по-дитячому наївно усміхаючогося лисого дорослого чоловіка... і людей, людей, людей в вишуканих костюмах, сукнях найрізноманітніших кольорів, солдат в золотих обладунках, які грайливо відблискували "сонячними зайчиками" на теплому сонці, проміння якого вільно проходили через широкі вікна із золотими, як житні поля плащами. Тоді я почув слова:
– Чому їх п'ятеро? – Запитав король.
– Не знаю, ваша світлосте. Це вперше коли Поклик Долі привів нам п'ять героїв, – чоловік, лице якого я не запам'ятав, схилився перед троном.
– Ну що ж, побачимо, хто з них лишній, а тоді вирішимо, що з ним робити, – старець на троні махнув рукою і перед нами поклали: рукавиці, шолом, книгу і ланцюг.– Торкніться цих предметів і візьміть те, що вам наймиліше.
Каштанововолосий велетень взяв шолом, жінка – рукавиці, старець– книгу, а лисий чоловік-усмішка – ланцюг.
– Що ж, ви - герої. Врятуєте наш світ і отримаєте відповідну винагороду за це. На наш світ нападають князі ночі з своїми демонами, нищать міста і стирають з лиця землі народи. Зараз прийшов час чергового нападу темряви. Аби врятувати тисячі життів ми викликали вас – Героїв Чотирьох Вітрів.
Чому назвали саме Героями Чотирьох Вітрів? Північний вітер суворий і сильний -символ класу воїнів, могутніх і безстрашних; південний вітер несе з собою тепло, свіжість і наснагу - вітер мисливців; західний вітер уособлює силу морів, їх вічну вірність землі, солону ніжність і бурління життя в їх глибинах – вітри цілителів; а східний вітер, гарячий і сухий, несе з собою мудрість, яку пізнають маги далеко-далеко в пустелях.
Коментарі
Показати всі коментарі
(1)