Є теорія, що існує нескінченна кількість паралельних світів, і наш - це один з них. Ця історія про події, що відбулися, відбудуться, а, може, саме зараз відбуваються.
           
  Планета Земля. На ній розташований один континент - Улянра. На нім існує Альянс, а більше держав тут немає.
    Високий хлопець вийшов з будинку. Сонце вже було високо. Містом бродили люди, кожен занятий своїми справами. До Рейста нікому не було діла, та й Рейсту не було ні до кого діла. Сьогодні в нього вихідний, і він не знав, як згаяти цей день: спочатку хотілось просто пролежати весь час, але: "Це занадто банально. " - він собі сказав, тому вирішив трохи прогулятись. На великих екранах, розташованих на стінах багатоповерхівок, крутили реклами кафе, модних магазинів, новини.
- Набридло. Кожен день одне і теж.
  В кишені глухо задзвенів телефон. Миттю він дістав його: вхідний  виклик від "Іра". Рейс т провів пальцем по зеленому значку слухавки .
- Слухаю.
- Ти зайняти? - Приємний жіночий голос почувся в телефоні, мимо волі викликавши майже непомітну усмішку на його губах.
- Ні. Є пропозиції?
- До тебе в гості можна?
- Чекаю.
  Вона поклала слухавку. "Добре, що далеко від дому не відійшов. " -  з цією думкою він сунув руку в кишеню джинсів, в долоні зтиснувши ключі.  Менш ніж за півгодини він вже відкрив двері трьохкімнатної квартири, роззувся і одразу почув стук в двері.
- Я тільки ввійшов, - Рейслін усміхаючись впустив Іру в квартиру.
- І як ми розминулись?  - Вони обійнялись. - Пригостиш чаєм? - Дівчина зняла туфлі і додала. - Оу, кайф.
    За столом сиділи двоє, мовчки пили чай і курили, час відчасу роблячи затяжки диму і збиваючи попіл у попельничу по центру столу з мармуровою  текстурою. Досить часто вони так мовчки сиділи, іноді обмінюючись короткими фразами.
- Ти, знається, колись мріяв стати супергероєм, так?
- Ага, - коротко відповів Рейст.
- Так чого не здаєш резюме в НГО?
-  Я вже здав, чекаю відповідь. Завтра повина прийти, якщо пройшов тестовий етап, то і фізичний пройду .
- Пройшов? Ти самовпевнений, - Іра розпустила косу: довге білосніжне волосся впало їй на груди.
- Я сказав "якщо пройшов", - він незадоволено глянув на дівчину.
- Ага, - вона усміхнулась, - люблю тебе дражнити. Блін Рейст, - дівчина прикусила губу, - ти не станеш героєм... - голос її тремтів. - Так, ти зміг відкрити заповітні двері  і отримати силу, але ти надто чесний і принципіальний для такої роботи.
- Це так погано? Я наче не принципіальний настільки, - він задумався. - То рідко буває.
- Тебе з пошти звільнили чере, що?
- Я лиш правду сказав. Шеф запізнився, ну, і без нього ніхто до роботи не мав права приступити, а це в свою чергу вплинуло на виконавчий процес - ми не встигли виконати норми.
- От я про це.
- Ти стала, то чому я не стану? Все, закрили тему.