Журавка
молилися зорі, молилися палко. летіла, летіла, за обрій журавка. вона там шукала нерідну країну, вона там стрічала палючу чужину. і палко їй падали сльози на груди, вернуся я скоро, вернусь із туги, я стану на землю, схилюся чолом закрию в гніздечу діток я крилом. кохай же мій милий, кохай до знетями, ми будем щасливі отими веснами. ми будем в коханні як зоряні птахи, не бути нам плахи у рідної хати. молися зорі, молилися палко. летіла додому кохана журавка!
2021-01-24 18:35:15
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5019
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2359