Жива душа
жива душа. іще жива. на ній немає вічних літ. і одна. іще одна. іще одна. і атомів розіпнутих наліт. я бачу людські муки, я бачу склеєні монетою повіки, я бачу квіти крізь розлуки, ростуть з землі в гнаніті. я знаю час - струна облудна. ще цокне: і не стане мене. і будуть свята й вічні будні. не буде лиш мене й людей. тих, що невірні й вірні знали, мене: як життєдайну(безмежну) і просту. і будуть ідоли: ізвідані й незнані кувати віру не святу, як і кували. і я стоятиму на сторожі печалі. бо я жила із нею, і її змирила. і люди будуть, що до мене так кричали. я стоятиму, над мною - будуть мої крила.
2022-02-21 17:36:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3891
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022