Жива душа
жива душа. іще жива. на ній немає вічних літ. і одна. іще одна. іще одна. і атомів розіпнутих наліт. я бачу людські муки, я бачу склеєні монетою повіки, я бачу квіти крізь розлуки, ростуть з землі в гнаніті. я знаю час - струна облудна. ще цокне: і не стане мене. і будуть свята й вічні будні. не буде лиш мене й людей. тих, що невірні й вірні знали, мене: як життєдайну(безмежну) і просту. і будуть ідоли: ізвідані й незнані кувати віру не святу, як і кували. і я стоятиму на сторожі печалі. бо я жила із нею, і її змирила. і люди будуть, що до мене так кричали. я стоятиму, над мною - будуть мої крила.
2022-02-21 17:36:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4071
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4853