Квіти у моїм саду
Тетяна
Посіяла у своїм саду Я, багато квітів! Будуть радо милувати, Вони, своїм цвітом. Ой, милуйте квіточки, Ви не тільки мене. Порадуйте і чужих людей, Первоцвітом й медоцвітом – раннім. Ой, милуйтесь пташечки, бджілки і комашки. Бо у мене квіточки Для здоров’я і краси. Для бажання і любові, Жовті, білі і червоні, Навіть різні – кольорові. Милі, квітоньки мої, Ви такі – чудові!
2021-07-25 14:13:02
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
Атмосферний вірш! Надає наснаги! ЗЬІ (особисте) О! У пані спитаю поради, коли щось фолькове української тематики спитають ...а то мені ірландської чи балканської краще вдавалось!
Відповісти
2021-08-03 13:10:58
Подобається
Тетяна
Дякую! Мої вірші, такі ж як я, бо пишуться від щирого серця і добротою в душі!
Відповісти
2021-08-03 15:34:34
1
Інші вірші поета
У моїй малині Кульбаба Весняне царство квітів Моя розмова про Україну
Інші поети
Юрий Тим
@currentlib
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1451
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619