Квіти у моїм саду
Посіяла у своїм саду Я, багато квітів! Будуть радо милувати, Вони, своїм цвітом. Ой, милуйте квіточки, Ви не тільки мене. Порадуйте і чужих людей, Первоцвітом й медоцвітом – раннім. Ой, милуйтесь пташечки, бджілки і комашки. Бо у мене квіточки Для здоров’я і краси. Для бажання і любові, Жовті, білі і червоні, Навіть різні – кольорові. Милі, квітоньки мої, Ви такі – чудові!
2021-07-25 14:13:02
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
Атмосферний вірш! Надає наснаги! ЗЬІ (особисте) О! У пані спитаю поради, коли щось фолькове української тематики спитають ...а то мені ірландської чи балканської краще вдавалось!
Відповісти
2021-08-03 13:10:58
Подобається
Тетяна
Дякую! Мої вірші, такі ж як я, бо пишуться від щирого серця і добротою в душі!
Відповісти
2021-08-03 15:34:34
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1449
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1613