Квіти у моїм саду
Тетяна
Посіяла у своїм саду Я, багато квітів! Будуть радо милувати, Вони, своїм цвітом. Ой, милуйте квіточки, Ви не тільки мене. Порадуйте і чужих людей, Первоцвітом й медоцвітом – раннім. Ой, милуйтесь пташечки, бджілки і комашки. Бо у мене квіточки Для здоров’я і краси. Для бажання і любові, Жовті, білі і червоні, Навіть різні – кольорові. Милі, квітоньки мої, Ви такі – чудові!
2021-07-25 14:13:02
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
Атмосферний вірш! Надає наснаги! ЗЬІ (особисте) О! У пані спитаю поради, коли щось фолькове української тематики спитають ...а то мені ірландської чи балканської краще вдавалось!
Відповісти
2021-08-03 13:10:58
Подобається
Тетяна
Дякую! Мої вірші, такі ж як я, бо пишуться від щирого серця і добротою в душі!
Відповісти
2021-08-03 15:34:34
1
Інші вірші поета
Чорнобривці Морозник - зимова квітка. Весна перемагає Соловейко в лісі
Інші поети
Tota .
@To_ta
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1635
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1796