Важке сучасне життя

Тетяна

Чому в сучасному житті, Так мало – доброти? І важко, так стає – в душі, Чому немає – теплоти? Навколо люди, більш сумні, Чому? Запитуєте Ви? Бо вже, невпевнені – Вони, В своєму – майбутті! Чому, так сталося в житті? Нехай нам, скажуть ті! Кому байдужі – Ми! Трудяги нашої (рідної) землі! Щоб жити й виживати, Потрібно добре, працювати! Таким, простим, як – Ми! Але не їм, – "володарям отим"! Панами називають, всіх нас, Але ж, пани – не Ми! Ми в тих "володарів" – Раби! Тільки не знаєм, До коли? (До якого часу).

2021-07-06 11:24:24

19

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Тетяна

Дякую.

Відповісти

2021-07-25 18:54:20

Подобається

Анна Чорна

Сумно 😭

Відповісти

2021-08-12 09:22:56

Подобається

Тетяна

Ну що ж, така правда життя. Я,Вам, дуже вдячна за коментар і за Ваші прекрасні лайки.

Відповісти

2021-08-12 10:36:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4773

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3980