Важке сучасне життя
Чому в сучасному житті, Так мало – доброти? І важко, так стає – в душі, Чому немає – теплоти? Навколо люди, більш сумні, Чому? Запитуєте Ви? Бо вже, невпевнені – Вони, В своєму – майбутті! Чому, так сталося в житті? Нехай нам, скажуть ті! Кому байдужі – Ми! Трудяги нашої (рідної) землі! Щоб жити й виживати, Потрібно добре, працювати! Таким, простим, як – Ми! Але не їм, – "володарям отим"! Панами називають, всіх нас, Але ж, пани – не Ми! Ми в тих "володарів" – Раби! Тільки не знаєм, До коли? (До якого часу).
2021-07-06 11:24:24
19
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Тетяна
Дякую.
Відповісти
2021-07-25 18:54:20
Подобається
Анна Чорна
Сумно 😭
Відповісти
2021-08-12 09:22:56
Подобається
Тетяна
Ну що ж, така правда життя. Я,Вам, дуже вдячна за коментар і за Ваші прекрасні лайки.
Відповісти
2021-08-12 10:36:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1824
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2359