Важке сучасне життя

Тетяна

Чому в сучасному житті, Так мало – доброти? І важко, так стає – в душі, Чому немає – теплоти? Навколо люди, більш сумні, Чому? Запитуєте Ви? Бо вже, невпевнені – Вони, В своєму – майбутті! Чому, так сталося в житті? Нехай нам, скажуть ті! Кому байдужі – Ми! Трудяги нашої (рідної) землі! Щоб жити й виживати, Потрібно добре, працювати! Таким, простим, як – Ми! Але не їм, – "володарям отим"! Панами називають, всіх нас, Але ж, пани – не Ми! Ми в тих "володарів" – Раби! Тільки не знаєм, До коли? (До якого часу).

2021-07-06 11:24:24

19

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Тетяна

Дякую.

Відповісти

2021-07-25 18:54:20

Подобається

Анна Чорна

Сумно 😭

Відповісти

2021-08-12 09:22:56

Подобається

Тетяна

Ну що ж, така правда життя. Я,Вам, дуже вдячна за коментар і за Ваші прекрасні лайки.

Відповісти

2021-08-12 10:36:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3164

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2554