Коли ти йшов...
Коли ти йшов, я квіткою цвіла, Милуючись, вклонялась тобі в ноги. Зірвав мене, твоєю я була, Та й кинув помирати край дороги. Жевріли пелюстки, неначе кров, Байдуже сонце ☀️ душу обпікало. Я помирала, та моя любов Цвісти до тебе не переставала. І мовчки я кричала тобі вслід: Не рви край стежки ці прекрасні квіти. У тебе ж в серці лиш холодний лід, А їм так хочеться на світі жити.
2021-01-09 19:51:49
9
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3419
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4790