Коли ти йшов...
Тетяна Войтович
Коли ти йшов, я квіткою цвіла, Милуючись, вклонялась тобі в ноги. Зірвав мене, твоєю я була, Та й кинув помирати край дороги. Жевріли пелюстки, неначе кров, Байдуже сонце ☀️ душу обпікало. Я помирала, та моя любов Цвісти до тебе не переставала. І мовчки я кричала тобі вслід: Не рви край стежки ці прекрасні квіти. У тебе ж в серці лиш холодний лід, А їм так хочеться на світі жити.
2021-01-09 19:51:49
9
0
Інші вірші поета
Я тобі признаюсь, що кохаю... Листопад Осінь Іду через пустелю...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4923
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10781