Коли ти йшов...

Тетяна Войтович

Коли ти йшов, я квіткою цвіла, Милуючись, вклонялась тобі в ноги. Зірвав мене, твоєю я була, Та й кинув помирати край дороги. Жевріли пелюстки, неначе кров, Байдуже сонце ☀️ душу обпікало. Я помирала, та моя любов Цвісти до тебе не переставала. І мовчки я кричала тобі вслід: Не рви край стежки ці прекрасні квіти. У тебе ж в серці лиш холодний лід, А їм так хочеться на світі жити.

2021-01-09 19:51:49

Інші вірші поета

Листопад Іду через пустелю... Я тобі признаюсь, що кохаю... Осінь

Інші поети

Дмитрий Шов

@DmitryShov

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

Dreams

@Chevalpinou_

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13197

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2009