Коли ти йшов...
Тетяна Войтович
Коли ти йшов, я квіткою цвіла, Милуючись, вклонялась тобі в ноги. Зірвав мене, твоєю я була, Та й кинув помирати край дороги. Жевріли пелюстки, неначе кров, Байдуже сонце ☀️ душу обпікало. Я помирала, та моя любов Цвісти до тебе не переставала. І мовчки я кричала тобі вслід: Не рви край стежки ці прекрасні квіти. У тебе ж в серці лиш холодний лід, А їм так хочеться на світі жити.
2021-01-09 19:51:49
9
0
Інші вірші поета
Іду через пустелю... Нам весна цю зустріч дарувала... Я тобі признаюсь, що кохаю... Осінь
Інші поети
Duaa Is Lazy
@Writer_Duaa
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2470
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16741