Хіба тебе жінка земна народила?
Хіба тебе жінка земна народила? Це статись, кохана, ніяк не могло! Ти з серця троянди багряної вийшла, Омила роса тобі світле чоло. Хіба тебе жінка земна народила? З'явилась ти з крапель осінніх дощів. А може, із хмари, що валом котила, Спустилась на землю на крилах птахів. Хіба тебе жінка змогла б народити?! Не втримала б бідна в собі ту вагу: Із золота ти Всемогутнім відлита, Хоч маєш і серце, і душу живу. Хіба ж тебе жінка земна народила?! Не вірю! Ти — квіточка. Мати твоя Лише до тендітних грудей притулила Тебе, запаливши жагу до життя.
2023-08-04 12:45:28
1
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Theodora Dove
Присвячується В. С.
Відповісти
2023-08-04 12:53:48
Подобається
Н Ф
Незвичайно ніжно👍
Відповісти
2023-08-05 11:15:57
1
Theodora Dove
@Н Ф дякую Вам
Відповісти
2023-08-22 13:41:22
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3249
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3364