Ви падали мовчки
Theodora Dove
Ви падали мовчки. Як вибух — удар. Наче дві краплі кислотних дощів, Спалили серця всіх, хто бачив той кадр. "Я тéбе люблю" — лебединий був спів. Лиш обриси крейдою на тротуарі Зостались від двох нездійснених життів. Не видно облич з-під пакетів вуалі У скривджених тяжко кохання рабів. О, юні серденька, навіщо дурні ви? Коли поламався батьківський радар?.. Питання лишилися без перспективи. Ви падали мовчки. Як вибух — удар.
2023-10-05 13:59:59
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Theodora Dove
Закоханим одне в одного брату і сестрі з Києва присвячується… Примітка від автора: 2 жовтня, з 24 поверху однієї з багатоповерхівок Києва зістрибнули дівчина та хлопець. Від одержаних травм вони загинули на місці. Поліцейські встановили, що загиблі брат та сестра 18 та 17 років. Дівчина і хлопець були зведеними братом і сестрою, вони закохалися одне в одного і тому вчинили самогубство. Зробили вони це під час прямого ефіру в одній із соцмереж.
Відповісти
2023-10-05 14:00:51
Подобається
Інші вірші поета
Хіба тебе жінка земна народила? Чому з'являються зорі? Lorelei До тебе...
Інші поети
Kira Snow
@FallingSnow119
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1532
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3268