До тебе...

Theodora Dove

Поглянь, моя мила, як травень вирує! Серпанком молочним сади покрива… Послухай-но! Чуєш — земля триумфує, Співає — попереду нóве життя. Голубко господня, а знаєш, що зорі — То янголів очі блакитні, ясні? Та тільки, кохана, так люди говорять — Гарніші за зорі лиш очі твої. А відаєш, квітко моя первозданна, Що цè таке: сонце сяйливе весняне? То миле обличчя твоє, моя панно, Веселе, вродливе, пломінно-рум'яне. А відаєш, мріє моя чорноброва, Що цè є: бурхливий гірський водоспад? Коли золотить його промінь ранковий — Твої лише коси так дивно блищать. А знаєш, моя дрогоцінна камеє, Що десь, на дзеркальній гладіні ріки, Розквітли прозоро-молочні лілеї, Вразливі і ніжні, як руки твої? А знаєш ти, сяйво морської перлини, Про те, що ранкові тумани сріблясті Нагадують, рідна, твій сум швидкоплинний, Що вкрив твої плечі, мов шаль попеляста? А знаєш, велична казкова царівно, Що ці променистії райдужні роси — То іскри любові твоєї нетлінной, Жаданой, як перші веснянії грози? …Поглянь, моя мила, вже день засинає, Серпанком бузковим укрились сади… Послухай-но! Чуєш, як вітер співає? Побудемо разом ще трохи. Не йди…

2023-04-17 13:39:30

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Дуже красиво

Відповісти

2023-04-18 07:43:00

Подобається

Theodora Dove

@Н Ф дякую вам)

Відповісти

2023-04-18 12:51:13

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4899

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1247