З неба
А за вікном все падає жовтаве листя. А на душі так сумно за всі ті місяці. Колись чекали осені, замість літа-лиса, Тепер чекають всі холодної білявої зими. А на душі так сумно, все хочеш повернути час, Щоб щось змінити, краще щоб пройшла ця осінь. А час - розбійник не верта назад, Сміється з тебе. Дощ усе моросить... А на душі так сумно, за вікном той листопад. Все хочеш краще ти прожить минулий жовтень. Ще пара днів, а там і снігопад, А жити будеш днів багато сотень. Багато зим ше буде у житті, Багато літ пройде не так як треба. І осінь знов усміхнеться тобі, А ти все падаєш, як парасолька з неба. Все листя огортатиме з усіх сторін, Все сумно буде на душі у тебе, А там весна, розтане білий сніг, І стане весело, життя піде як треба. Ти усміхнись, поглянь в вікно у себе, Там листопад, там все, що тобі треба. Запам'ятай, що головне в житті, Не падати, як парасолька з неба.
17.11.2020
8
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1676
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1520