З неба
А за вікном все падає жовтаве листя. А на душі так сумно за всі ті місяці. Колись чекали осені, замість літа-лиса, Тепер чекають всі холодної білявої зими. А на душі так сумно, все хочеш повернути час, Щоб щось змінити, краще щоб пройшла ця осінь. А час - розбійник не верта назад, Сміється з тебе. Дощ усе моросить... А на душі так сумно, за вікном той листопад. Все хочеш краще ти прожить минулий жовтень. Ще пара днів, а там і снігопад, А жити будеш днів багато сотень. Багато зим ше буде у житті, Багато літ пройде не так як треба. І осінь знов усміхнеться тобі, А ти все падаєш, як парасолька з неба. Все листя огортатиме з усіх сторін, Все сумно буде на душі у тебе, А там весна, розтане білий сніг, І стане весело, життя піде як треба. Ти усміхнись, поглянь в вікно у себе, Там листопад, там все, що тобі треба. Запам'ятай, що головне в житті, Не падати, як парасолька з неба.
2020-11-17 19:15:32
8
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12936
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2201