SERIAL KILL SEASVN
CVLD BLVVDED
You entered my mind, but why? Wan' find information 'bout me? THERE'S ONLY A LIE, Are you askin' me for help to get out of the rot you're in? Uh, yeah... Can't you move? MATE, I'm two-faced, You can only be saved by yourself, WHAT ARE THE FEELINGS OF HOPELESSNESS? Sorry bro, I need to go, I need to run after the victims, You were sentenced to death by Satan, I look like an asshole villain, But I'll not die from Satan, Still no peace in my mind and brain, Angels still not dead from my demons, I've killed hundreds of people, there will be no remorse from me, Always undercover, I always disappear when I needda go on a mission, I get a knife in the liver, but I’m not slowing down, In order not to get a heart attack, I've to calm my fast poundin' heart, I always go with a knife in my pocket, In my wallet, only my fingerprints, I will drink gin all weekend, uh, My killings in a row will never end, I get time and spend it on sniper work, I'm killin' yo' friends behind yo' back while you think I'm hidin' somewhere, A few minutes ago I was a sniper and killed people from the tower, I change my location too often, and therefore, for you, I am always nowhere, I'm gonna triple my power, I CAN'T MOVE SLOWER... I'm suturing knife cuts, Chopped someone's head like a nut, This ain't a sausage, this is my gut, When I spill 3 liters of blood, I turn on the psycho mode, I HATE WHEN BASTARDS LIE A LOT, TIE A KNOT IN THE THROAT, Engaged in business and immediately gained growth, I AIN'T LOOK BACK BECAUSE DEATH IS RUNNIN' AFTER ME, I'M GOING TO MAKE A SEASON OF SERIAL KILLINGS, AND NO ONE CAN KILL ME DURIN' THIS, THE LOOP IS CONSTANTLY INTERTWINED NEAR THE NECK, THE BODY CAN NEVER TURN BLUE, IF YOU KILL ME, YOU WILL NEVER KNOW THE TRUTH...
2020-04-18 05:25:19
4
0
Інші вірші поета
PRVTECT IT AT ALL CVSTS I Am Sick Psycho EXISTENCE IN THE REAL WORLD HEAD ACHING
Інші поети
Vera Gibson
@sissygibson
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1617
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4216