Пейзаж
Domina Mortem
Я образи малюю на вікні, Обличчя, очі, усмішку сумну. Шукаю чогось зимнього в вісні, І часом навіть скаржуся вікну. Щоб сльози мої стримати в очах, Тугу по тому, чого вже нестало, Воно шукає спалахи в свічах, Колядки, щось, що б серце врятувало. Воно як телевізор. Силуети Спішать кудись. Хотіла б я до них. Вікно відкрито. Стрибнути? Щоб вмерти? Закрилось. Що ж. Вікно мій рятівник
2022-12-01 15:43:51
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Вау! Гарний віршик. Якось зразу припав мені до душі.
Відповісти
2022-12-19 13:59:58
1
Інші вірші поета
Солдат Попіл Чекати Привиди
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13105
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3242