Пейзаж
Domina Mortem
Я образи малюю на вікні, Обличчя, очі, усмішку сумну. Шукаю чогось зимнього в вісні, І часом навіть скаржуся вікну. Щоб сльози мої стримати в очах, Тугу по тому, чого вже нестало, Воно шукає спалахи в свічах, Колядки, щось, що б серце врятувало. Воно як телевізор. Силуети Спішать кудись. Хотіла б я до них. Вікно відкрито. Стрибнути? Щоб вмерти? Закрилось. Що ж. Вікно мій рятівник
2022-12-01 15:43:51
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Вау! Гарний віршик. Якось зразу припав мені до душі.
Відповісти
2022-12-19 13:59:58
1
Інші вірші поета
Город Солдат Чекати Крига
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9059
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2651