Пейзаж
Я образи малюю на вікні, Обличчя, очі, усмішку сумну. Шукаю чогось зимнього в вісні, І часом навіть скаржуся вікну. Щоб сльози мої стримати в очах, Тугу по тому, чого вже нестало, Воно шукає спалахи в свічах, Колядки, щось, що б серце врятувало. Воно як телевізор. Силуети Спішать кудись. Хотіла б я до них. Вікно відкрито. Стрибнути? Щоб вмерти? Закрилось. Що ж. Вікно мій рятівник
2022-12-01 15:43:51
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Вау! Гарний віршик. Якось зразу припав мені до душі.
Відповісти
2022-12-19 13:59:58
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1037
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1166