Наступного дня за розкладом у нас були лекції. Сьогодні я не мала настрою одягати щось особливе чи робити зачіску. Одягнула флісовий сірий спортивний костюм, зробила щось схоже на зачіску на голові та відправилась на навчання.

В середині все ще кипіла образа за свою наївність, однак я вправно могла нею керувати, не завдаючи своїй психіці чергового болю. Кошмари поволі припинялись, я стабільно вживала седативні перед сном, що дозволяло мені справлятись і з іншим стресом швидше також.

Сьогодні нас було значно більше, адже повернувся Алекс та Віктор, з яким я не мала бажання навіть вітатись. Більшість часу Алекс намагався підняти другу бойовий дух, проте Віктор був схожий на грозову хмару. Марта прийшла лише на другу пару спираючись на чергові збори, тому мені довелось знову сидіти одній.

Від Тіма я нарешті отримала вранці вісточку. Він вибачився за свою відсутність і запропонував сьогодні зустрітись, але у мене вже були плани, тому я ввічливо відмовилась. Насправді ж, зустріч з ним я намагалась відтягнути якомога далі, тому що це означало для мене робити вигляд, що між нами все як і раніше, хоча я так вже не думала.

Після пар ми заплановано втрьох відправились у кіно. Я про всяк випадок знову написала Соні, проте їй напевно краще поки побути одній, щоб проаналізувати всю ситуацію і прийняти рішення про наступні дії. Я ж в свою чергу не хотіла набридати, якщо подруга не бажає ділитись переживаннями.

На сеансі в цей час було зовсім мало людей, ми купили поп-корн і приземлились задній ряд. Це була частина мого плану, і все ж я зробила вигляд, що не здогадуюсь про призначення цих місць. Фільм жахів - найкращий вибір, адже я вже уявляла, як Марта від страху потягнеться до Алекса, а той відчує себе лицарем і спробує її захистити.

- Це що, жахи? - неочікувано вивів мене з мрій голос хлопця.

- Так, а що? - не зрозуміла я причини запитання.

- Та так, нічого. - відповів він та нервово потер потилицю.

Фільм почався зі звичної реклами, а далі все пішло по плану. У мене закінчився поп-корн, я попередила, що йду за додатковою порцією, взявши обіцянку з друзів переказати все, що я пропустила. А сама в той момент просто вийшла з кінотеатру, роблячи вигляд, що у мене важливий дзвінок і нервово розмахуючи руками.
Зайшла у торговий центр неподалік та сіла на лавку біля акваріумів, щоб трохи почитати книгу. Головна моя мета - дочекатись завершення сеансу та підглянути, чим будуть займатись друзі опісля. Я спокійно вчитувалась у чорно-білі рядки, уявляючи хід історії у себе в голові, як раптом почула дівочий голос поруч. Коли я обернулась, щоб поглянути на ту, хто сидів поруч, то здивовано розшилила очі, адже це була та сама дівчина, що я бачила в компанії Тіма вчора. Вимкнувши музику в навушниках, я вслухалась у її розмову по телефону.

- ... ну і потім ми поцілувались. Так, знаю, знаю. Але ти не уявляєш, як це було круто. Та він якийсь невпевнений, тому я вирішила брати ініціативу на себе. Думаю він буде мій! Так, так, завтра запросила його допомогти мені з комп'ютером. Очікується гаряча нічка. Я саме зайшла купити собі нову білизну...

На цьому моменті я знову відчула муки совісті, тому увімкнула музику на всю гучність, щоб більше не слухати ці липкі фрази. Не хотіла б я, щоб хтось дізнався таким чином подробиці мого особистого життя. На Тімі однозначно потрібно ставити крапку. Однак моє дрне серце щоразу повертає мене у той момент, коли ми разом втекли з вечірки і змушує мимоволі згадувати смак його вуст. Як наївно, тобі має бути соромно, Ліна!

Я піднялась з лавки і вирішила прогулятись торговим центром. Думки заважали зосередитись на читанні, а сидіти без діла було страшенно нудно. Я зайшла в першу же крамницю одягу, пройшлась між рядами стильних новинок, однак нічого особливого не помітила. Наступна також не зацікавила мене, тому я впевнена відправилась у книжковий відділ на другому поверсі. При вході одразу в очі потрапили новинки фентезі, котрі неодмінно повинні стати мною прочитані. Взялась оглядати яскраві обкладинки, вдихаючи приємний запах, що був для мене особистим наркотиком. Позаду почувся низький голос:

- Чувак, глянь яка ципочка стоїть, а ти не хотів заходити. Мене так заводять дівчата з книгами...

Сподіваюсь це не про мене.

- Притримай свої фантазії при собі, Сем. Я не збираюсь тухнути тут з тобою. - відповів роздратований знайомий тон. Однозначно цей день підготував для мене купу сюрпризів, адже мені навіть не потрібно було обертатись, щоб зрозуміти, кому він належить. Всередині таїлась надія, що хлопці мене не помітять, або ж Принц мене просто не впізнає і піде далі, однак вона розбилась в щент, коли біля свого вуха я почула: "Не роби вигляд, що не помічаєш мене, Солоденька."

Мене наче током вдарило, книга випала з рук, привернувши увагу продавщині та Сема, що вишукував щось серед полиць.

- Чувак, ти її знаєш? От лажа, а я надіявся, що вона піде зі мною сьогодні прокататись вечірнім містом. - промовив він і поцілував мою руку, наче той аристократ. Від такого жесту моє серце забилось швидше, проте я вправно його заспокоїла. Це просто маніпуляція!

- Ні, не знає, і взагалі, мені вже час. - промовила я, поставила книгу на місце і хотіла вже піти, як Сем загородив мені прохід.

- Зажди, красуня, давай заключимо з тобою вигідний договір: я купую тобі ту книгу, а ти допомагаєш мені обрати подарунок для жінки, тому що я уявлення не маю, що зараз в тренді серед книжкових черв'яків, а моя дорога матуся без книги не лягає спати. - жалісно промовив він, а для покращення ефекту навіть скорчив засмучене обличчя.

Я спочатку хотіла відмовитись, однак уявляючи, як нова історія поповнить мою особисту бібліотеку, зі скреготом зубів погодилась.

- Згода, то який жанр подобається твоїй мамі? - запитала я, стоячи серед книжкового раю з важливим виглядом.

- Ну, я точно не знаю, як він називається... Одне знаю точно, що на обкладинках завжди є якийсь сексі мужик та напівоголена леді.

- Це мені не сильно допомогло, однак уже є певні здогадки. А можеш конкретніше описати вигляд цих героїв. Наприклад одяг чи деталі на фоні. - розмахувала я руками, показуючи на різні книги зі схожими обкладинками.

Марк спостерігав за нашими діалогами, але я помітила, що думав він про щось зовсім інше. Його закрита поза, відчуджений погляд в нікуди навіювали мені думки, що такі абсолютно різні люди не можуть вести дружбу. Сем був веселим, емоційним та вочевидь дуже любить потеревенити. Він змушував мене сміятись, навіть коли ми просто обговорювали обкладинку чергової книги.

Я зробила висновок, що його мама любить читати романи з елементами еротики, іноді у неї бували історії зі світу фентезі, проте вона все ж надавала перевагу вище згаданому жанру. Ми успішно узгодили роман та пішли за моєю домовленою книгою. Друга частина "Мари і Морока" поповнила мою колекцію.

Сем посміхався та воркував з продавщинею, що змусило мене думати, що це його нормальна манера поведінки, і не дарма про нього ходила слава бабія, адже я і сама поволі піддалась його чарам та маніпуляціям.

Коли ми вийшли з крамниці, Марк незадоволено оглянув мене з ніг до голови та продовжив відкрито спостерігати за моїми діями. Я подякувала Сему за подарунок і вирішила, що час від них вшиватись.  Але мене очікувано не відпустили і потягнули обирати подарункову коробку та квіти для мами хлопця. В результаті мої руки були зайняті ще й букетом білосніжних ромашок, бо за словами Сема я нагадувала саме їх. А для його подарунку ми обрали квіткову композицію у червоно-білих тонах, що ідеально підходила до кольору обгортки на книзі. 

Через ці походеньки я зовсім забула, що хотіла прослідкувати за друзями, які вже напевно давно вийшли з сеансу... Я глянула на екран телефону, де було декілька пропущених дзвінків, та купа СМС. Я зробила селфі з букетом, скинула Марті, та в своє виправдання обіцяла все пояснити завтра. Та лише відправила у відповідь здивований смайл, але попередила, що також повинна мені дещо розповісти. Настрій одразу підскочив до ста, тому що це могло означати приємні новини, але все ж не потрібно загадувати на перід. Згадались слова Марка на вечірці про те, як я самонадіяно вірю, що можу влазити в чужі історії. І як тобі таке, Король Сільгоспу?  Саме зараз він виглядав ще більше роздратованим, а мені подобалось діяти йому на нерви, навмисно розтягуючи діалоги з Семом. Хлопці провели мене до виходу з торгового центру, я хотіла вже попрощатись і швиденько втекти, однак мене знову зупинили. 

- А давайте разом підемо десь перекусимо, я страшенно голодний. - знову зробив жалібне обличчя хлопець та потер живіт, навмисне втягуючи його. - Ти як на це дивишся, красуня?

Мій розум підсказував, що така дружба мене до добра не доведе, але шлунок благав про помилування...

- Ні, дякую, мені вже час! - твердо відповіла я. Але шлунок заворкував так, що певно лише сусідня вулиця не почула. 

- Так, Сем, їй вже час, а у нас з тобою були інші плани, пам'ятаєш!? - прошипів Марк. Моя компанія однозначно його виводила з рівноваги. Я і не бажала більше брати участь у цьому дурдомі, тому думками вже бігла в гуртожиток. 

- Ну Марк, давай підемо перекусимо. - почав благати хлопець. - Візьмемо твої улюблені крильця і смажену картопельку, а я собі смачнючий соковитий бургер прихоплю. А красуні... До речі, як тебе звати? - звернувся він до мене. І я вперше зрозуміла, що Марк навіть не цікавився моїм їм'ям, даючи з самого початку образливі клички. 

- Ліна. - коротко відповіла я.

- Приємно познайомитись, я Сем. Так от, Ліні ми візьмемо якийсь салатик. Ти ж любиш салатики?

Від цих слів моя внутрішня феміністка раптом прокинулась, і я обурено на нього показала пальцем:

- Що за стереотипне мислення? Якщо я дівчина, то це значить, що я харчуюсь енергією сонця і пукаю парфумами? Я нормальна здорова людина, яка їсть цілий сет картоплі, бургера, нагетсів та напою за раз, а ще іноді дозамовляє цибулеві кільця. І якщо ти думаєш, що я фанат ромашок, то ти сильно помиляєшся, тому що я квіти взагалі не сприймаю, але з вічливості прийняла цей букет! - на одному диханні виговорилась я.

Хлопці лише стояли з відкритими ротами, завмерши від такого спалаху агресії. Я вклонилась в реверансі та розвернулась на сто вісімдесят градусів, щоб нарешті піти з цієї компанії. Ненавиджу стереотипних дурнів.

- Оце то вогонь! - почула я позаду задоволений голос Сема. - Ліна, зажди, слухай, - перегнав він мене та зупинився навпроти. - Ходімо з нами разом, я замовлю тобі сет і цибулеві кільця зверху. Згода? Я просто пожартував! - протягнув він мені долоню. Марк підійшов до нас ближче, я поглянула у його бездонні очі та пожала руку хлопцю. Я просто сильно зголодніла.