Раб системи...
А я - раб дурної системи, Де є пан і ніхто... Всім керують невдалі схеми, "Забудьте їх, немов сон!" А я раб божевільного світу, Де люди - мурахи... Живуть під власним гнітом І спокійно йдуть далі...
2022-12-23 21:11:25
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
@просто веселка Так... І берегти себе треба також... Я ігнорую подібні питання... але всередині закипаю... інколи...
Відповісти
2022-12-24 12:10:36
1
Тигриця
Дуже атмосферний вірш. Мені дуже сподобався.
Відповісти
2022-12-24 12:29:13
Подобається
просто веселка
@Тигриця дякую за теплий коментар 🧡
Відповісти
2022-12-24 12:48:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8069
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1561