Межа
Не вривайся у мої світанки запахом кави, Свіжістю зливи, що була вночі. Я вже давно тебе не чекаю. Просто мовчи. Видаляю фото і змінюю свої ключі. Перегоріла? Не так, згоріла! Я попіл, я просто дим - Сивий подих чужих обіцянок І зраджених слів. Зів'яла, згоріла, суха Розбита вщент і до крапки Тепер я знаю де та межа За якою немає нашого "завтра"
2020-06-17 14:09:42
8
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4805
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3733