Твоя краса
Вікторія Тодавчич
Твоя краса насправді неповторна, Так, так, тобі, це саме говорю. Ні з ким не зрівнюй ти своєї вроди, Люби себе і більше всіх цінуй. Не слухай думки "справжніх ідеалів", Нехай що хочуть, те хай говорять. У кожної картини є свій автор, І свій читач у кожного вірша. Якщо для тебе стане вірш цей знаком, Підійме настрій, змотивує враз То знай, що ти чарівна, ти прекрасна І врода неповторна є твоя.
2022-10-26 09:30:42
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея так, це дійсно мудрі слова. Дякую вам за підтримку ❤
Відповісти
2022-10-26 10:55:54
1
Мілена_Мі
Прекрасний вірш! Читаю і все всередині мене посміхається! Дякую за тепло та позитив. 🥰🦋✨
Відповісти
2022-10-26 14:59:50
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Мілена_Мі це я дякую вам за ваш коментар, він дуже багато означає для мене ❤
Відповісти
2022-10-26 15:00:31
Подобається
Інші вірші поета
Не знаю Всього одна мить... Віра в кохання Злодій
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2324
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2345