Твоя краса
Вікторія Тодавчич
Твоя краса насправді неповторна, Так, так, тобі, це саме говорю. Ні з ким не зрівнюй ти своєї вроди, Люби себе і більше всіх цінуй. Не слухай думки "справжніх ідеалів", Нехай що хочуть, те хай говорять. У кожної картини є свій автор, І свій читач у кожного вірша. Якщо для тебе стане вірш цей знаком, Підійме настрій, змотивує враз То знай, що ти чарівна, ти прекрасна І врода неповторна є твоя.
2022-10-26 09:30:42
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея так, це дійсно мудрі слова. Дякую вам за підтримку ❤
Відповісти
2022-10-26 10:55:54
1
Мілена_Мі
Прекрасний вірш! Читаю і все всередині мене посміхається! Дякую за тепло та позитив. 🥰🦋✨
Відповісти
2022-10-26 14:59:50
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Мілена_Мі це я дякую вам за ваш коментар, він дуже багато означає для мене ❤
Відповісти
2022-10-26 15:00:31
Подобається
Інші вірші поета
Ти скажи Кайдани Сумую без тебе Тримай
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3967
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2630