Квіти
Вікторія Тодавчич
На серці, де сотні болючих поранень Колись у майбутньому виростуть квіти. І щастя ми будемо знов відчувати, Та щиро сміятись, немов ми ще діти. Всі висохнуть сльози, і сніг весь розтане Здійсняться у кожного всі його мрії. Не буде на серці болючих поранень, І вийде з-за хмар знову сонце надії.
2022-10-31 15:00:40
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
так, цікаво звучить)) Дякую
Відповісти
2022-10-31 16:01:42
Подобається
Інші вірші поета
Карантин Мої слова Я з тобою давно зустрічаю... Погляд
Інші поети
Michael Mayrain
@Michael_Mayrain
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3624
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9434