Квіти
Вікторія Тодавчич
На серці, де сотні болючих поранень Колись у майбутньому виростуть квіти. І щастя ми будемо знов відчувати, Та щиро сміятись, немов ми ще діти. Всі висохнуть сльози, і сніг весь розтане Здійсняться у кожного всі його мрії. Не буде на серці болючих поранень, І вийде з-за хмар знову сонце надії.
2022-10-31 15:00:40
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
так, цікаво звучить)) Дякую
Відповісти
2022-10-31 16:01:42
Подобається
Інші вірші поета
Дні Шевченка... Все це марно Моя надія Я повернусь...
Інші поети
sofikoo
@sofikoo
Я
@follower_number_0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1822