Наші шляхи
Вікторія Тодавчич
Нехай, не винуваті ми з тобою, Що розійшлися наші два шляхи. За нас давно все вирішила доля, Та ми все зробим зовсім навпаки. Хоч часу вже для зустрічі немає, Без цього теж кохання проживе. В думках моїх коли я засинаю, І вранці перша думка – де ти є. Ти знай, кордони злісні та ці війни Любові не торкнуться, мало сил. Для мене став ти наче сонця світлом, Бо в тобі все, що хочу я знайти. Будь що хай доля вирішить, даремно, Та наказати серцю – нема сил. Одне я знаю все ж таки напевно – Що все ми зробим зовсім навпаки.
2022-10-25 16:03:59
16
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея щиро дякую 💕
Відповісти
2022-10-26 04:35:43
1
Вікторія Тодавчич
@Мілена_Мі дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2022-10-26 04:35:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
я дуже рада, що вам подобається. Дякую ❤
Відповісти
2022-10-26 04:36:26
Подобається
Інші вірші поета
Коронавірус Брехня Втрачаю дар мови Слова
Інші поети
Erebus
@Erebus
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16550
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1781