Натхнення
Вікторія Тодавчич
Куди поділось все моє натхнення? Як хоч рядок від серця напишу? Коли у мене є страшна проблема, Не маю я того, кого люблю. Кому писати я свої поеми? Кого я можу бачити у снах? Яка ж важка для мене це дилема, Коли мовчить у віршах всіх душа. Прошу тебе, о моє рідне серце, Ти закохайся раз і назавжди. Мені все рівно, хто це, бо для тебе Він кращим стане, маючи гріхи. Нехай і не взаємно все це буде, Та вірші зможу я писать тоді. Страждатиму. Навіки не забудуть, Про це кохання читачі мої.
2023-01-11 11:29:39
9
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Вікторія Тодавчич
@просто веселка щиро дякую❤
Відповісти
2023-01-15 04:41:18
1
Вікторія Тодавчич
@Натока. Я дуже рада це чути ❤
Відповісти
2023-01-15 04:41:26
1
Вікторія Тодавчич
@Тигриця ой інколи мені самій важко себе зрозуміти. Та дякую за коментар, я рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2023-01-15 04:42:01
1
Інші вірші поета
Слова Мій Притулок Віра Камінь/камень
Інші поети
Akira Yamanoka
@sasha_karabash
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8174
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1865