Погляд
Твій погляд ніжний, наче літо теплий, І голос твій звучить, як скрипка та. Я бережу всі в пам'яті портрети, Ті дні, що я з тобою провела. Мені вже точно є про що згадати, Розмова тиха, спека за вікном. Коли вже осінь одягалась в шати, Я відчувати почала любов. Ти доторкався серця одним словом, Одна хвилина разом – наче рік. Скажи як так? Як ти робити можеш, Без тебе вже, чому не рідний світ? Чому коли ти поруч, розквітають, Давно зів'ялі квіти на душі? А відповідь я знаю, точно знаю, Бо я кохаю кожен погляд твій...
2022-11-02 07:33:26
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ щиро дякую ❤
Відповісти
2022-11-02 14:58:33
1
Н Ф
Дуже романтично❤️‍🔥
Відповісти
2022-11-04 20:25:05
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякую ❤
Відповісти
2022-11-04 20:26:20
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2316
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2616