Пройде кохання...
Я так давно до тебе не писала, Немов пройшло вже сотні тисяч днів. Думки роїлись – я їх відганяла, І проганяла образ твій із снів. Я думала – тебе не буду бачить, Пройде й кохання раз і назавжди. Та з часом розумію, все інакше, Бо ти у серці рідний та живий. Нехай ти зник з очей моїх та знову Як в маренні тебе шукаю я. Нехай не було віршів, було – слово. І слово це лише твоє Ім'я...
2024-04-30 13:39:37
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Лео Лея
Як завжди - чуттєво і емоційно💖
Відповісти
2024-05-10 08:03:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую❤
Відповісти
2024-05-14 15:06:12
Подобається
Оксана Тухай
😍😍
Відповісти
2024-07-05 16:23:48
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2630
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9666