Пройде кохання...
Я так давно до тебе не писала, Немов пройшло вже сотні тисяч днів. Думки роїлись – я їх відганяла, І проганяла образ твій із снів. Я думала – тебе не буду бачить, Пройде й кохання раз і назавжди. Та з часом розумію, все інакше, Бо ти у серці рідний та живий. Нехай ти зник з очей моїх та знову Як в маренні тебе шукаю я. Нехай не було віршів, було – слово. І слово це лише твоє Ім'я...
2024-04-30 13:39:37
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Лео Лея
Як завжди - чуттєво і емоційно💖
Відповісти
2024-05-10 08:03:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую❤
Відповісти
2024-05-14 15:06:12
Подобається
Оксана Тухай
😍😍
Відповісти
2024-07-05 16:23:48
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2472
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2218