Життя
Коли я дивлюся на небо блакитне Де хмари шукають свій напрям та шлях, Коли помічаю красу гір величних Та їх пишні шати у всіх кольорах Коли я милуюсь веселкою, полем, Та снігом, дощем, навіть співом пташок, То знов наче вперше я стримую подих, В думках за рядком вже з'явився рядок. Та сотні дрібниць, навіть посмішки рідних Дзвінкий сміх малечі, як чує душа То знов розумію, що всі ці моменти Складаються разом в поняття "життя".
2024-11-04 10:42:23
8
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1619
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1621