Життя

Вікторія Тодавчич

Коли я дивлюся на небо блакитне Де хмари шукають свій напрям та шлях, Коли помічаю красу гір величних Та їх пишні шати у всіх кольорах Коли я милуюсь веселкою, полем, Та снігом, дощем, навіть співом пташок, То знов наче вперше я стримую подих, В думках за рядком вже з'явився рядок. Та сотні дрібниць, навіть посмішки рідних Дзвінкий сміх малечі, як чує душа То знов розумію, що всі ці моменти Складаються разом в поняття "життя".

2024-11-04 10:42:23

Інші вірші поета

Впізнай себе... Смак життя Віщий сон? Любов не потребує віршів

Інші поети

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

NOURCHEN LEE

@_Nourchen

JYA

@JYAY

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2940

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4783