В країну далеку...
В країну далеку Волхви поспішають, Дари, що від серця, з собою несуть. Тут золото, смирна, а з ними є ладан, Людині, Цареві та навіть Творцю. У небі в той час вже засяяла зірка, Що всім сповіщала одну новину – Господь милостивий дарує всім грішним, Спасіння – дитину на ім'я Ісус. Христос народився в печері холодній, Де в бурю ховались завжди пастухи. Марія раділа, радів там і Йосиф, Що сам Божий Син зміг у світ цей прийти. І Ангели в небі пісні Херувимські Співали й Хвалили цим Бога, Творця. А в цей нічний час вже Волхви були близько, Побачити так бо хотіли Царя. Коли у печеру зайшли подорожні, Побачили сяйво яскраве тоді. А потім вже хлопчика в яслях і гості Вклонились низенько Дитині Святій. Цей день у історії людства – священний, Бо милість свою так Господь показав. Зі Святом вітаю я Всіх! Хай натхнення, Любов та здоров'я завжди буде в вас.
2023-01-06 14:37:09
12
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вікторія Тодавчич
@Н Ф Це я дякую вам, зі Святом ❤
Відповісти
2023-01-06 14:39:04
1
Н Ф
@Вікторія Тодавчич Вас також з прийдешнім Різдвом!
Відповісти
2023-01-06 14:42:33
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую❤
Відповісти
2023-01-11 11:29:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4787
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1589