В країну далеку...
Вікторія Тодавчич
В країну далеку Волхви поспішають, Дари, що від серця, з собою несуть. Тут золото, смирна, а з ними є ладан, Людині, Цареві та навіть Творцю. У небі в той час вже засяяла зірка, Що всім сповіщала одну новину – Господь милостивий дарує всім грішним, Спасіння – дитину на ім'я Ісус. Христос народився в печері холодній, Де в бурю ховались завжди пастухи. Марія раділа, радів там і Йосиф, Що сам Божий Син зміг у світ цей прийти. І Ангели в небі пісні Херувимські Співали й Хвалили цим Бога, Творця. А в цей нічний час вже Волхви були близько, Побачити так бо хотіли Царя. Коли у печеру зайшли подорожні, Побачили сяйво яскраве тоді. А потім вже хлопчика в яслях і гості Вклонились низенько Дитині Святій. Цей день у історії людства – священний, Бо милість свою так Господь показав. Зі Святом вітаю я Всіх! Хай натхнення, Любов та здоров'я завжди буде в вас.
2023-01-06 14:37:09
12
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вікторія Тодавчич
@Н Ф Це я дякую вам, зі Святом ❤
Відповісти
2023-01-06 14:39:04
1
Н Ф
@Вікторія Тодавчич Вас також з прийдешнім Різдвом!
Відповісти
2023-01-06 14:42:33
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую❤
Відповісти
2023-01-11 11:29:06
Подобається
Інші вірші поета
Згинь. Твоï очi Характер, зовнішність, манери Я знаю, ви не любите мене
Інші поети
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1053
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3717