В країну далеку...
В країну далеку Волхви поспішають, Дари, що від серця, з собою несуть. Тут золото, смирна, а з ними є ладан, Людині, Цареві та навіть Творцю. У небі в той час вже засяяла зірка, Що всім сповіщала одну новину – Господь милостивий дарує всім грішним, Спасіння – дитину на ім'я Ісус. Христос народився в печері холодній, Де в бурю ховались завжди пастухи. Марія раділа, радів там і Йосиф, Що сам Божий Син зміг у світ цей прийти. І Ангели в небі пісні Херувимські Співали й Хвалили цим Бога, Творця. А в цей нічний час вже Волхви були близько, Побачити так бо хотіли Царя. Коли у печеру зайшли подорожні, Побачили сяйво яскраве тоді. А потім вже хлопчика в яслях і гості Вклонились низенько Дитині Святій. Цей день у історії людства – священний, Бо милість свою так Господь показав. Зі Святом вітаю я Всіх! Хай натхнення, Любов та здоров'я завжди буде в вас.
2023-01-06 14:37:09
13
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вікторія Тодавчич
@Н Ф Це я дякую вам, зі Святом ❤
Відповісти
2023-01-06 14:39:04
1
Н Ф
@Вікторія Тодавчич Вас також з прийдешнім Різдвом!
Відповісти
2023-01-06 14:42:33
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую❤
Відповісти
2023-01-11 11:29:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3202
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3311