Випробування

Анастасія Заматевська

Життя насправді гарна штука і знаю я вже певна річ, якщо зсилає нам науку, то піде потім нам навстріч. Не посилає непосильну, тяжку й пекельну ношу вам, кує і робить душу сильну - на зло всім першим ворогам. Чи вдасться виплутатись гідно - залежить вже від вас самих, але не пройде все безслідно, лунає гук наук німих. І певна річ, я не остання, хто істину просту кажу, та головне - душі зростання, не перейти людську межу!

2021-06-03 18:19:56

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

➒ ➊ ➊

Без життя на межі не цікаво. Це ж постійне запитання до себе, чи все зробив і чи можеш більше. І в абсолютно усіх випадках є впевненість, що можеш. І робиш, розуміючи, що як би важко не було, в майбутньому швидше за все сумуватимеш за цим хардкором. Щось я... Гарний вірш! Змусив задуматися.

Відповісти

2021-06-04 05:54:12

Інші вірші поета

Самотність А щастя вже не за горами... Любов у повітрі Вільна правда

Інші поети

Юнита

@neizvestnaya_kim

Yash Kapoor

@ykapoor

mikami

@mikami

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1768

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4991