Випробування

Анастасія Заматевська

Життя насправді гарна штука і знаю я вже певна річ, якщо зсилає нам науку, то піде потім нам навстріч. Не посилає непосильну, тяжку й пекельну ношу вам, кує і робить душу сильну - на зло всім першим ворогам. Чи вдасться виплутатись гідно - залежить вже від вас самих, але не пройде все безслідно, лунає гук наук німих. І певна річ, я не остання, хто істину просту кажу, та головне - душі зростання, не перейти людську межу!

2021-06-03 18:19:56

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

➒ ➊ ➊

Без життя на межі не цікаво. Це ж постійне запитання до себе, чи все зробив і чи можеш більше. І в абсолютно усіх випадках є впевненість, що можеш. І робиш, розуміючи, що як би важко не було, в майбутньому швидше за все сумуватимеш за цим хардкором. Щось я... Гарний вірш! Змусив задуматися.

Відповісти

2021-06-04 05:54:12

Інші вірші поета

Ти, я і ціле місто... Наболівші моменти Люди між людьми Навіяно тобою

Інші поети

Yash Kapoor

@ykapoor

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3608

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3502