Про українську мову
Анастасія Заматевська
На землі є безліч мов - маса вже про них розмов. Та про нашу - українську, мову наших прабатьків - не сирітську і не хлопську, а майбутніх поколінь - варто нам не забувати, чистоту оберігати! Бо вона є барвінкова, солов'їна, калинова, милозвучна і дзвінка, пречудова, золота, і прекрасна, гарна, ніжна, запашна, гнучка, розкішна, мелодійна, кольорова, материнська, колискова, багата, рідна і свята, навіть досить молода. Українську треба вчити, на весь світ її зростити. І назавжди пам'ятати - рідне треба шанувати!
2020-11-10 10:49:28
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Чудовий вірш 😍. Добре, що нас попрохали їх написати, як пам'ять залишиться 😊.
Відповісти
2020-11-10 15:08:43
Подобається
Інші вірші поета
Про дружбу Ти, я і ціле місто... Вечірні пісні соловейка Випробування
Інші поети
H O P E
@hopeless382
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3269
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3849