Недосказане
Серпень. Серпанок по обрію обручем
Сонячні промені-коси збирає.
Вечір за плечі, у вуха муркочучи,
Диха. Серденько крає.
Крає до щему. Зібрав би з промінням ти,
Вечоре, спогадів пасма,
В очі не лізли щоб срібним сплетінням і
Ті не росили так рясно.
Серпень. Букетом в долонях затиснуто
Намірів замах півсловом.
Інше “-пів” тріснуло. Тиша повисла
В колір букету – бузкова.
Пахне чебрець під пестливими пальцями,
Гоїть думок неприємності.
Вечір муркоче. Сонце ховається
В тій напівслівній взаємності.
І краєм неба, мов літа завершення,
В присмерку променем кома.
Перші півслова ті будуть довершеним...
Чим? Чебрецю невідомо.
2021-08-17 06:37:43
2
2