Тавруй мене... (+18)
(18+)
Тавруй мене палючими вустами, Впивайся нігтями із пристрастю, й в крові Твоїм Вергілієм у цьому пеклі стану, Минувши стегна, мов колони вартові Все глибше й глибше колами Аїда, Посеред мокрих і роздертих простирадл Палаємо в безумстві, мов боліди – Це, певно, наш найдовший зорепад. Тавруй мене, де ще не таврувала. Хоча на нас живого не знайдеш Ні міліметра. Як би не ковтала Повітря жадібно, все рівно пропадеш, Ще до дев’ятого лишається чотири – Тож припадай, лишень не захлинись. Конаємо в екстазу буйнім вирі. Ще мить – і все... Молись... Молись... Молись...
2021-08-17 06:24:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Ударною хвилею від цього вірша може знести голову👍
Відповісти
2021-08-17 07:12:13
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1890
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3788