Тавруй мене... (+18)
(18+)
Тавруй мене палючими вустами, Впивайся нігтями із пристрастю, й в крові Твоїм Вергілієм у цьому пеклі стану, Минувши стегна, мов колони вартові Все глибше й глибше колами Аїда, Посеред мокрих і роздертих простирадл Палаємо в безумстві, мов боліди – Це, певно, наш найдовший зорепад. Тавруй мене, де ще не таврувала. Хоча на нас живого не знайдеш Ні міліметра. Як би не ковтала Повітря жадібно, все рівно пропадеш, Ще до дев’ятого лишається чотири – Тож припадай, лишень не захлинись. Конаємо в екстазу буйнім вирі. Ще мить – і все... Молись... Молись... Молись...
2021-08-17 06:24:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Ударною хвилею від цього вірша може знести голову👍
Відповісти
2021-08-17 07:12:13
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1169
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5543