Тавруй мене... (+18)
Редан Марво
(18+)
Тавруй мене палючими вустами, Впивайся нігтями із пристрастю, й в крові Твоїм Вергілієм у цьому пеклі стану, Минувши стегна, мов колони вартові Все глибше й глибше колами Аїда, Посеред мокрих і роздертих простирадл Палаємо в безумстві, мов боліди – Це, певно, наш найдовший зорепад. Тавруй мене, де ще не таврувала. Хоча на нас живого не знайдеш Ні міліметра. Як би не ковтала Повітря жадібно, все рівно пропадеш, Ще до дев’ятого лишається чотири – Тож припадай, лишень не захлинись. Конаємо в екстазу буйнім вирі. Ще мить – і все... Молись... Молись... Молись...
2021-08-17 06:24:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Ударною хвилею від цього вірша може знести голову👍
Відповісти
2021-08-17 07:12:13
1
Інші вірші поета
Vobiscum narakis Мій любий серпень La musique du coeur Недосказане
Інші поети
Lg Ibarra
@TheLanguishedGal
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3801
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3664