випробування..?
(18+)
морозний холод змішується з димом в її легенях і.. тривожні думки підступно ховаються в кишенях. вона лиш мовчить, додаючи краплі сліз в чашку з чаєм, в ньому ховається згадка про час, де ми щиро кохаєм.. спілкування.. відтепер це лиш декілька слів на добу, в кращому випадку, та ми виграємо цю боротьбу. боротьбу за смерть, життя чи шалене кохання? щоправда, цей місяць лиш суцільне страждання, та, чи буде це для нас випробуванням? так, лише у випадку взаємного саморуйнування. тож прошу, зроби крок на зустріч, дозволь бути поруч в найважчі моменти, обійняти так міцно й ніжно, з'єднавши серця розбиті фрагменти. почервонілі від сліз очі врешті розкажуть про почуття в документах про наше кохання і ми заховаємось в ньому, як в ключових елементах.
2024-01-07 22:10:42
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3078
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5211