КОЛАЖ
Я хочу бути прозорою, навиворіт серцем, тож скажу відверто: Дно відсутнє в планет, хай там що, але везти мене в свій вимір геть не має сенсу. Ну подивишся ти на мене, ще раз задаси питання, сам за мене все скажеш. Зайвим не буде по-твоєму. То абсурд, запхатий у тіло, що не стане колажем На твоєму склі. Ну напишеш, хіба, собі пальцем відсутності вражень, змазаних сказом відрази, Притаманних, повір, не лише тобі, хоч завіявсь з гір, а точніш, скотивсь у імли лихо. Це пательня омани, я не можу так само, де б не стався - промазав, Де б не в’ївсь - садомазо, де б не щез - то знайшовсь одразу, й пошукати не встигла В чекальні-сні Попід лавами, поза полицями під потилицею досить і лічити, час завис І проглючує чи то ключем не в той отвір, чи то мотузкою на підлозі, що ти залишив, чи то Сукнею до біса синьою що виїдає собою небо твоєї квартири і тягне до низу Подовжуючи твої ноги-трембіти тремором біту, пройди дуальним плато Ванни. На светрі квіти. Забув одягти.
2023-09-28 11:50:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1569
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1655