Море
Блакитноока
Море... Таке спокійне та тепле, А інколи аж надто холодне, Моментами навіть стривожене. Ти... Ти казав, що ми з ним чимось схожі. Описував мене, як воду. І говорив, що вічно будеш дивитись на відображення моє. "Така ж агресивна, як море", — ти стверджував завжди мені. І кохав мене так нестримно, як воду. Ти став моїм вогнем, А я твоїм жаданим питвом. © Блакитноока
2021-04-16 13:50:44
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Блакитноока
Щиро дякую))
Відповісти
2021-04-16 16:01:59
Подобається
Сандра Мей
Мені здається ви написали" Ги казав". Замість " Ти казав ". А все інше супер як завжди
Відповісти
2021-04-18 19:05:19
1
Блакитноока
@Сандра Мей Дякую!) Та ні, там 'т', але чомусь повністю не показує
Відповісти
2021-04-18 19:07:58
1
Інші вірші поета
Чаю? з чистого аркуша Плюс та мінус друже!
Інші поети
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17044
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5137