Море
Море... Таке спокійне та тепле, А інколи аж надто холодне, Моментами навіть стривожене. Ти... Ти казав, що ми з ним чимось схожі. Описував мене, як воду. І говорив, що вічно будеш дивитись на відображення моє. "Така ж агресивна, як море", — ти стверджував завжди мені. І кохав мене так нестримно, як воду. Ти став моїм вогнем, А я твоїм жаданим питвом. © Блакитноока
2021-04-16 13:50:44
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Блакитноока
Щиро дякую))
Відповісти
2021-04-16 16:01:59
Подобається
Сандра Мей
Мені здається ви написали" Ги казав". Замість " Ти казав ". А все інше супер як завжди
Відповісти
2021-04-18 19:05:19
1
Блакитноока
@Сандра Мей Дякую!) Та ні, там 'т', але чомусь повністю не показує
Відповісти
2021-04-18 19:07:58
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1990
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12474