Море
Блакитноока
Море... Таке спокійне та тепле, А інколи аж надто холодне, Моментами навіть стривожене. Ти... Ти казав, що ми з ним чимось схожі. Описував мене, як воду. І говорив, що вічно будеш дивитись на відображення моє. "Така ж агресивна, як море", — ти стверджував завжди мені. І кохав мене так нестримно, як воду. Ти став моїм вогнем, А я твоїм жаданим питвом. © Блакитноока
2021-04-16 13:50:44
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Блакитноока
Щиро дякую))
Відповісти
2021-04-16 16:01:59
Подобається
Сандра Мей
Мені здається ви написали" Ги казав". Замість " Ти казав ". А все інше супер як завжди
Відповісти
2021-04-18 19:05:19
1
Блакитноока
@Сандра Мей Дякую!) Та ні, там 'т', але чомусь повністю не показує
Відповісти
2021-04-18 19:07:58
1
Інші вірші поета
т у р и с т Кінець з тобою поміж картин
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6468
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4715