не діти
Блакитноока
а ми ж не діти — це набагато гірше ти знаєш, що дорослі — це в рази складніше і найдивніше: справа не лише у віці а в тому, що речі вибираємо по етикетці блискуча, срібна — те, що треба і байдуже, що всередині обирати не те, у чому потреба забувати про перли на глибині ховати щирість за маскою боятися власних емоцій замість чаю — тепер дим із цигаркою надто багато переслухано нотацій зоряні ночі — хіба це цікаво? а ти ж так хотіла стати старшою хоча навіть талановиті актори кричатимуть тобі: "браво!" за мить можеш стати інакшою а пам'ятаєш, коли справді була щасливою? чи, напевне, забула все зовсім ті очі, що сяяли — ти для нього була особливою а тепер без вагань лихі слова говориш усім ©solenka
2021-12-10 18:33:17
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Прекрасно написано. Щиро і з душею!
Відповісти
2021-12-10 18:35:09
1
Блакитноока
дякую! Рада, що подобається!
Відповісти
2021-12-10 18:44:21
Подобається
Інші вірші поета
поміж картин Спробувати знову Лише ти друже!
Інші поети
AnnaMary
@AnnaMary_
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4623
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3253