не діти

Блакитноока

а ми ж не діти — це набагато гірше ти знаєш, що дорослі — це в рази складніше і найдивніше: справа не лише у віці а в тому, що речі вибираємо по етикетці блискуча, срібна — те, що треба і байдуже, що всередині обирати не те, у чому потреба забувати про перли на глибині ховати щирість за маскою боятися власних емоцій замість чаю — тепер дим із цигаркою надто багато переслухано нотацій зоряні ночі — хіба це цікаво? а ти ж так хотіла стати старшою хоча навіть талановиті актори кричатимуть тобі: "браво!" за мить можеш стати інакшою а пам'ятаєш, коли справді була щасливою? чи, напевне, забула все зовсім ті очі, що сяяли — ти для нього була особливою а тепер без вагань лихі слова говориш усім ©solenka

2021-12-10 18:33:17

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Мілена_Мі

Прекрасно написано. Щиро і з душею!

Відповісти

2021-12-10 18:35:09

Блакитноока

дякую! Рада, що подобається!

Відповісти

2021-12-10 18:44:21

Подобається

Інші вірші поета

к н и ж к о в е п о ч у т т я в е с н а Вірт чи реал? Минуло все, минули ми

Інші поети

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

11:11

@light_blue

Рая Лебідь

@LebidRaya

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2226

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6670