Життєвий урок
Сотні моїх слів намарно сказані тобі, Сотні моїх повідомлень дарма надіслані тобі, Сотні безрезультатних телефонних дзвінків. Кажуть, люди — істоти незмінні, Але я переконалась у іншому. А, можливо, це й правда, і ти просто мені брехав? Маску доброти натягнути встиг, Однак набридло це швидко тобі. А я навчилася тепер, Урок отримала на все життя. Але я не шкодую про те, Що зустрілись з тобою в той час, Ти допоміг мені вибратися з болота, А потім і сам потрапив туди... © Блакитноока
2021-04-11 19:02:03
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Rin Ottobre
Проникливі слова
Відповісти
2021-04-11 20:41:25
1
Блакитноока
ні, це зовсім не крик душі)) Дякую за коментар!
Відповісти
2021-04-12 07:06:07
Подобається
Блакитноока
@Rin Ottobre дякую!
Відповісти
2021-04-12 07:06:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9065
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2354