remember the past
Anny Haidaika
така іронія долі: перейматись за щось порожнє, те, чия суть давно відсиріла й вицвіла у жовтуватому промінні сонця, яке намагалось тебе обігріти, але не змогло. ми біжимо, споглядаємо всесвіт під призмою минулого, в результаті прямуючи до чогось хибного. ми помиляємось на кожному кроці, особливо в людях. але, може, не варто бідкатись в горі для тих, хто покинув? хто не зміг бути поряд через свій егоїзм? друже, в цьому світі тебе навряд врятують люди. тільки незламне бажання долі, що сподвине вас обох на довіру. справжню, відверту, наївну.
2023-02-06 16:36:11
0
0
Інші вірші поета
мам в руках моїх пусто deep silence lost
Інші поети
SpaceWithin
@SpaceWithin
NieMi
@NieMi
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4239
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1756