Cookie
Сніданок з Едемом
Масштабна проблема психосемантики, Ізотермічний процес - це фізика Відстій не погода, а математика В сутінках не видно світло ліхтариків. Для когось з рук запальнички падають, З фанатками обмін температурою сталою. Для інших нічне світило на голову Підтвердження віддачі тепла середовищу. Emu як системи Чумацького шляху Даруємо тепло, а насправді кому? Повіям, зрадникам, в спині ножі Кінця краю немає, отже немає й межі. Немає Бога, немає й душі Ангели з демонами - настрій на дні. Речі тепліші економлять енергію Віддану в світ, що не цінить фонетику. Звуки і гаптика, ехолокація Я і ти - помилка, якась девіація Норми, стандарти, світло і темрява В мене лиш доля, вдача і печиво. ____ З моїм другом Гітаристом
2022-09-27 20:23:41
5
0
Інші вірші поета
Звертання до України 5 грудня 2014 року Коханці, кохаю, константа, кохання. Муза 2 Балкон
Інші поети
Pavlo
@poeta
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12966
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5103