THE END
Ранкова роса покрила очі Я закоханий у н`oчі І не можу сказати, Бо про любов нічого не знаю. Налийте ще мені чаю, Налийтесь ще мої очі Заслуговую, звичайно. На безсонні ночі. Я її покохав, А вона неначе місяць Так пропала зненацька, Навіть не встиг «розчехлитись» Я читаю про стосунки В мого друга в понеділок, У вівторок все так само І нічого не змінилось. Поцілунки те та се, З цим потрібно миритись Місяць пропав та й усе, Почуттями вже ситий. І уже не проснутись, І уже не заснути. В серці так сильно болить, За що йому така скрута? Я скручу собі цигарку І все на ранок забуду. А вже знову в пітьмі Згадаю губи її.. ..ні разу не дуті. Під ногами калюжі. Зібралася кохана, Лиш залишила пудру.. ..й депресивний стан Невже любов паскуда? З почуттями провини, Несамовитою біллю? З червоними очима.. ..отрути, Кайданками окута, Ми дійшли до кінця, Нового початку не буде. Я спираюсь лиш на бильця, Їй холодно - дам куртку. Очі немов дві криниці, Мною забуті. Я був у понеділок Та у вівторок не буду.
2023-08-05 14:20:10
2
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сніданок з Едемом
@Олег Шаула а все інше надто відносне і без конкретики
Відповісти
2023-09-26 22:40:13
1
Сніданок з Едемом
@Регіна Касі jack marshal, Руди Мелроуз, щось на кшталт цього
Відповісти
2023-09-27 21:01:56
1
Сніданок з Едемом
@Регіна Касі та я вас також не памʼятаю 😅
Відповісти
2023-09-28 09:14:16
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4294
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3736