створіння самотнє і жовте
ромашка лікарська
Небо страшного свинцевого кольору Ніби примара висить над містом. Я ненавиджу осінь всім серцем і волею: Вона розлучає людей навмисно. Тільки тому, що сама — нещасна. Осінь — створіння самотнє і жовте. Якби ж вона мала щось цінне і власне, Була би хоч трошки менше потворною. Плаксиві романтики з домом і тишею, Що пишуть про листя хрумке і гаряче, Чули про біль від розлуки не більше, Ніж дерево в сонній тужливій гарячці. І не болять ті важкі кілометри... Знаєш, все зовсім не так, як ти думав. Твоя відсутність для мене нестерпна — Не відстань, не час... А байдужість підступна.
2023-09-15 12:45:39
11
0
Інші вірші поета
скажи, похмуре небо, що не марно я прожив коли ти поряд (ти, тебе, тобі, для тебе) водити їх за собою, йдучи насправді за ними. 25-та година
Інші поети
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2429
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3131