створіння самотнє і жовте

ромашка лікарська

Небо страшного свинцевого кольору Ніби примара висить над містом. Я ненавиджу осінь всім серцем і волею: Вона розлучає людей навмисно. Тільки тому, що сама — нещасна. Осінь — створіння самотнє і жовте. Якби ж вона мала щось цінне і власне, Була би хоч трошки менше потворною. Плаксиві романтики з домом і тишею, Що пишуть про листя хрумке і гаряче, Чули про біль від розлуки не більше, Ніж дерево в сонній тужливій гарячці. І не болять ті важкі кілометри... Знаєш, все зовсім не так, як ти думав. Твоя відсутність для мене нестерпна — Не відстань, не час... А байдужість підступна.

2023-09-15 12:45:39

Інші вірші поета

пролог. поки хвильки твого волосся мене в лихоманці закручують. водити їх за собою, йдучи насправді за ними. просто тихенько тебе неймовірно любити.

Інші поети

Mark Barecki

@mark_barecki

Nala

@anuton

Thomas Agud

@thomasagud

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1657

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8389