Кожен раз по різному (& Domina Mortem)
Розкажи що робити, як в світі цім жити, Якщо в небі немає зірок. Хочеш сліз не пролити і вірно любити, Та боїшся ступити хоч крок. Ти не бачиш, не хочеш. Закритими очі Тримаєш. І мовчки, без слів. Більш надії не маєш, хоч в серці тримаєш, Те що вірою довго ти грів. Потім в темряві ходиш, та пальцями водиш, По холодному, чорному тлу. Серед попелу й болю про вічність говориш, Про свій сум по чужому теплу.
2022-11-10 20:41:17
16
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Лео Лея
@Domina Mortem Ем... Я склади не рахувала, якщо що 🤗
Відповісти
2022-11-10 21:05:13
1
Domina Mortem
@Лео Лея на тих, хто рахує склади, Юля викликає поліцію, по секрету скажу
Відповісти
2022-11-10 21:08:44
2
Лео Лея
@Domina Mortem Оце добре, що мене попередили, не хочу поліцію😁
Відповісти
2022-11-10 21:13:00
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3586
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097