Чорнило на пальцях (Song)
Куплет: На зап'ясті стікають чорнилом думки, Розтікаються пошепки поміж роки. Проникаючи в кров, через шкіру, подібно тобі. Що за право ти мав, що за силу ти мав, Так писати мої слова? Як зумів, як ти брав, моє серце стискав, У них? Куплет: Під ключицею тане твій голос й рядки, У безодні віршів, що горять як зірки. Я не бачу за ними, що коїться там, у душі. Що за право ти мав, що за силу ти мав Поміж ребра проникнути? Не мав, не мав, не мав. Куплет: На губах, серед тріщин залишив свій слід, Та чомусь він і досі на них ще не зблід, Що за право ти мав їх торкатись, а потім іти? Перехід: Хто ти є? Чорнило на пальцях. Хто ти є? Чорнило в душі. Що за право ти мав? Що за право ти мав? І чому ти в мені? Що за право ти мав? Що за право ти мав? Музика: Vans in Japan — Four more weeks
2021-12-07 18:40:22
29
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Берніс Кірк
@Юлія Богута буду чекати)
Відповісти
2021-12-07 18:50:28
Подобається
Юлія Богута
@Берніс Кірк постараюсь записати пошвидше
Відповісти
2021-12-07 19:09:01
1
Юлія Богута
@Берніс Кірк добавила
Відповісти
2021-12-08 13:20:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2512
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1150