Чорнило на пальцях (Song)
Куплет: На зап'ясті стікають чорнилом думки, Розтікаються пошепки поміж роки. Проникаючи в кров, через шкіру, подібно тобі. Що за право ти мав, що за силу ти мав, Так писати мої слова? Як зумів, як ти брав, моє серце стискав, У них? Куплет: Під ключицею тане твій голос й рядки, У безодні віршів, що горять як зірки. Я не бачу за ними, що коїться там, у душі. Що за право ти мав, що за силу ти мав Поміж ребра проникнути? Не мав, не мав, не мав. Куплет: На губах, серед тріщин залишив свій слід, Та чомусь він і досі на них ще не зблід, Що за право ти мав їх торкатись, а потім іти? Перехід: Хто ти є? Чорнило на пальцях. Хто ти є? Чорнило в душі. Що за право ти мав? Що за право ти мав? І чому ти в мені? Що за право ти мав? Що за право ти мав? Музика: Vans in Japan — Four more weeks
2021-12-07 18:40:22
29
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Берніс Кірк
@Юлія Богута буду чекати)
Відповісти
2021-12-07 18:50:28
Подобається
Юлія Богута
@Берніс Кірк постараюсь записати пошвидше
Відповісти
2021-12-07 19:09:01
1
Юлія Богута
@Берніс Кірк добавила
Відповісти
2021-12-08 13:20:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11387
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4824