Можливо я тільки крик
...я знову не можу спати. Безсоння рятує життя.
Лунає тривога над містом, десь люди біжать в укриття,
І моляться вже не на бога, скоріше ж на «ПВО».
Шкода, що немає у світі чогось, що б нашу війну рознесло,
На тисячі рваних шматочків. Таких, щоб ніхто не відчув.
Ні болі, ні крові, ні солі. Щоб більше ніхто не почув,
Як гучно лунає вибух, як тихо хтось впав до ніг.
Щоб більше не було людей, що можуть узяти той гріх
І вбити у спину дитину, чи просто забрати чийсь стук.
Я більше не хочу знати, чому хтось взяв зброю до рук,
І мовчки пішов стріляти, неначе ми скот на забій.
Колись мені стане легше, та поки що я і є біль.
І краще тобі не знати, як в пальцях тримати мерця,
Стискати блідющу шкіру, торкатись рукою хребця,
Щоб потім ховати у землю того, хто навіки зник.
Я знову не можу спати. Можливо, я тільки крик,
Який серед темної ночі від втоми в горлянці стих.
2022-12-12 07:20:33
12
4