Безіменний №10
Віталій Босий
Закрий же очі. Все забудь, Спали майно, втечи куди-небудь. Тебе зламати всі охочі. Ти лиш "життя" оце відбудь. Тікай та швидше, ти не з них Борись, твій голос ще не втих Прямуй туди де бездоріжжя Стрибай, ти маєш сили подолати зарубіжжя. Збери енергію в кулак Розбий стіну ілюзій Ти маєш майже всі ключі, юнак Відкинь усе, замкнися в тузі Ти воїн! Воїн, не простак! А коли й так - купуй усе Кради, вбивай. Тебе від жадності трясе. Бреши, пиши шаблюкою есе Бери собі - бо ти жебрак. І завжди воно буде так. Та як є спалах у твоїй душі... Заплющуй очі, викинь з голови! Пали усе, тікай, тікай хутчіше! На тебе вже націлені списи! Й ти є художником своїх афіш.
2021-05-21 18:42:33
2
0
Інші вірші поета
На тій стороні планетарій згаслих сонячних систем Реквієм (до дідуся Міші) гієни
Інші поети
Sofia St
@sofia_st
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1365
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652