Безіменний №10
Віталій Босий
Закрий же очі. Все забудь, Спали майно, втечи куди-небудь. Тебе зламати всі охочі. Ти лиш "життя" оце відбудь. Тікай та швидше, ти не з них Борись, твій голос ще не втих Прямуй туди де бездоріжжя Стрибай, ти маєш сили подолати зарубіжжя. Збери енергію в кулак Розбий стіну ілюзій Ти маєш майже всі ключі, юнак Відкинь усе, замкнися в тузі Ти воїн! Воїн, не простак! А коли й так - купуй усе Кради, вбивай. Тебе від жадності трясе. Бреши, пиши шаблюкою есе Бери собі - бо ти жебрак. І завжди воно буде так. Та як є спалах у твоїй душі... Заплющуй очі, викинь з голови! Пали усе, тікай, тікай хутчіше! На тебе вже націлені списи! Й ти є художником своїх афіш.
2021-05-21 18:42:33
2
0
Інші вірші поета
end of Martin -I ххх Тет-а-тет
Інші поети
Venti//
@ArchontOfFreedom
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4155
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5113