Компаньйон

Віталій Босий

Крокуємо з тобою нога в ногу Мов тіні стежимо за ними ми Руйнуємо життя за перемогу В той час же залишаємось "людьми" Ми бачимо крізь стіни неосяжне Ми нищимо галактики епох Несемо прапор, він звитяжний Ми - воїни, ми - армія із двох На нас прямують смертоносні стріли "правди" Ми залишилися з тобою чи не вдвох Під нами трупи, що померли від стрілецької балади За нами вибір - утікати, чи чекати доки вб'ють обох Знеможені ми йдемо крізь руїни Незламні дивимось вперед Ми створюєм міфічнії країни Ми йдемо, йдемо тільки уперед Крокуємо з тобою нога в ногу Мов тіні стежимо за ними ми Руйнуємо життя за перемогу В той час же залишаємось "людьми"

2021-05-21 19:32:13

Інші вірші поета

Obliterate 1191 сон палімпсест Комети у степу

Інші поети

Blanche Nina

@Blanche

ANNA

@anna_semenenko

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4682

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5469