Компаньйон
Віталій Босий
Крокуємо з тобою нога в ногу Мов тіні стежимо за ними ми Руйнуємо життя за перемогу В той час же залишаємось "людьми" Ми бачимо крізь стіни неосяжне Ми нищимо галактики епох Несемо прапор, він звитяжний Ми - воїни, ми - армія із двох На нас прямують смертоносні стріли "правди" Ми залишилися з тобою чи не вдвох Під нами трупи, що померли від стрілецької балади За нами вибір - утікати, чи чекати доки вб'ють обох Знеможені ми йдемо крізь руїни Незламні дивимось вперед Ми створюєм міфічнії країни Ми йдемо, йдемо тільки уперед Крокуємо з тобою нога в ногу Мов тіні стежимо за ними ми Руйнуємо життя за перемогу В той час же залишаємось "людьми"
2021-05-21 19:32:13
2
0
Інші вірші поета
Безіменний №97 Комети у степу Реквієм (до дідуся Міші) Безіменний №10
Інші поети
Dr.Theo
@Foli_officiel
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1778
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1423